ІНФОРМАЦІЙНА АТАКА НА УКРАЇНСЬКУ ЦЕРКВУ В КРИМУ: КОМУ ЦЕ ВИГІДНО?

Беручи до уваги останні дорікання контрпропаганди Кримській єпархії Української право­славної церкви Київ­ського патріархату (УПЦ КП) «незакон­ною комерційною ді­яльністю», «прийнят­тям російського гро­мадянства», «актив­ною співпрацею з окупаційною вла­дою» тощо, ми з’ясовуємо причини цих звинувачень в ар­хієпископа Сімферо­польського і Крим­ського Климента. Об этом сообщает independents.in.ua со ссылкой на СМИ.

«УПЦ КП не має прейскуранта на церковні треби (хрестини, поховання, він­чання тощо), бо таїнство не продасться. Церква живе на пожертви, однак вона повинна мати кошти для свого розвитку, забезпечен­ня священиків, утримання майна тощо, — розповідає він. — Покажіть мені хоча б одну церкву, де нема комер­ційної діяльності. В нас усе було законно: для підтрим­ки діяльності єпархії існу­вав духовний центр (ДЦ), засновником якого було управління єпархії (УЄ), маючи частку в 51 %, але без жодного стосунку до його діяльності і без жодно­го керування ним. ДЦ мав свою дирекцію, бухгалте­рію, персонал, де не було жодної людини з УЄ. Двоє інших співзасновників — фір­ми «Ділтек» і «Караван» — мали меншість голосів і таким чином були позбав­лені можливості крутити оборудки з майном церкви. Вони з’явилися ще у 1995 р., коли приміщення собору на­лежали Міністерству обо­рони України, і займалися торгівлею ліками та кон­дитерськими виробами від­повідно. До 2014 р. ці підпри­ємства діяли за україн­ським законодавством, а у 2014-2015 рр. перереєструва­лися за російським». Архі­єпископ Климент розповів, що за кошти, які свого часу отримав ДЦ, був зроблений повний ремонт даху собору, що обійшовся у близько 40 тис. гривень — у часи, коли ця сума дорівнювала 9-10 тис. доларів; також були написані ікони, при­дбано дерев’яний храм, який зараз стоїть у Євпато­рії, тощо. До того ж ДЦ сплачував податки до бю­джету АР Крим.

При цьому владика за­значає: ініціативу створен­ня ДЦ свого часу висунули саме ті, хто зараз намагаєть­ся позбавити УЄ УПЦ КП даху над головою. «Ще до 2000р. суть конфлікту поля­гала у тому, що УЄ нібито здавало в оренду державні приміщення, при цьому ні­ чого не сплачуючи за корис­тування ними. Тому Фонд майна (ФМ), щоб розв’я­зати цю ситуацію, висунув умову про створення ДЦ. У 2014 р. постало питання про долю центру: або за­криття, або переоформлен­ня за російським законодав­ством. Але нова кримська «влада» ліквідувати його від­мовилася: ФМ, який став «міністерством», вимагав оформлення нових угод. Втім, починаючи ще з 2010 р., я неодноразово звер­тався до них з проханнями припинити діяльність ДЦ і повернути всі приміщення у власність УЄ, однак у відпо­відь мені заявляли, що зро­бити це неможливо, бо «зго­ри» є вимога наповнювати бюджет. Такі ж прохання я висував у 2014 р. уже «мініс­терству майна», проте й цього разу отримав відмо­ву»,нарікає архієрей.

У 2014 р. «державна рада республіки Крим» прийняла рішення, в якому було чітко зазначено: УЄ отримує в оренду 1450 кв. м нежитлових приміщень частини бу­дівлі 17-А по вулиці Севасто­польській. Проте за фактом УЄ має в розпорядженні лише 1200 кв. м. «У 2015 р. «міністерство майна» про­дало приміщення 1-го повер­ху собору з аукціону фірмі громадянина РФ Володими­ра Борисова «Разум»: вона є інвестиційним проектом «міністерства”, котре не може займатися торгівлею землею і майном безпосеред­ньо і для цього здає їх в орен­ду вказаній комерційній структурі у великій кількос­ті — зокрема на Південному узбережжі Криму. Ця фірма відкриває дачні кооперати­ви, членські внески в яких становлять до 100 тис. ру­блів (близько 44 тис. гри­веньавт.) за користування 4-6 сотками землі у суборен­ді. Виникає запитання: хто крутить більше оборудок — УЄ, яке легально зареєстру­вало законно діючу струк­туру, чи «міністерство май­на» з його схемами? І якщо діє постанова «держради», — на якій підставі «міністер­ство « продало приміщення, що йому не належали?» — обурено запитує архієпис­коп Климент.

«Після «арбітражного суду», де виступила вже зга­дана Соколова (Ірина Соко­лова — «суддя» «колегії з розгляду економічних су­перечок, що випливають з цивільних та інших право­вих відносин» «арбітражно­го суду республіки Крим» — авт.), УЄ подало зустріч­ний позов до «апеляційного суду» в Севастополі, але його було відхилено. Потім ми подали документи до суду в Калузі — їх відхилили і там. Так само це питан­ня відмовилися розглядати й у Верховному суді РФ у Москві. Ось вся суть росій­ського законодавства», — розповідає архієрей про свою «активну співпрацю з окупаційною владою».

За словами владики Кли­мента, ще у 2004 р. для УЄ та ДЦ було підготовлено технічний паспорт, згідно з яким загальна площа 1-го поверху становить 432 кв. м. Проте ФМ тоді виробив дві додаткові угоди: згідно з першою, УЄ мало отримати 409 кв. м на 1-му поверсі, а за другою 112 кв. м користу­ватися мав ДЦ. «І при цьо­му «влада» Криму запевняє, що працює наш собор на 2-му поверсі. Питання: де ті 409 кв. м, які в розпоря­дженні повинно мати УЄ, і як щодо каплиці на честь Христа Спасителя, яку ми у 2015р. відкрили на 1-му по­версі? — обурено запитує ар­хієпископ. — На якій підста­ві в УЄ було вчинено погром, зламано двері до примі­щень, не зазначених у «судо­вих постановах зокрема, до вівтаря собору? І хто тоді перебував у соборі та каплиці, оскверняючи їх?»...

СЕРГІЙ КОНАШЕВИЧ

 

Джерело статті: журнал “Кримська світлиця”